Святі Таїнства
Сповідь
Покаяння — це таїнство Божої любові й милосердя до грішника. Коли ми знову грішимо зі злоби чи немочі, Господь не відвертається від нас, а готовий простити (пор. Лк. 15, 12–32).
Що потрібно. Для прощення потрібні біль душі за гріхи, покаяння і рішення жити з Христом. Тоді ми визнаємо провини перед священиком і через його уста отримуємо прощення. Цю сповідь встановив Христос після Воскресіння (Ів. 20, 22–23).
Як підготуватися. П'ять кроків:
Іспит совісти.
Жаль за гріхи.
Постанова поправитися.
Визнання гріхів перед священиком.
Покута, яку призначив сповідник.
Іспит совісти починаємо з молитви до Святого Духа. Далі пригадуємо останню сповідь і покуту та переходимо по заповідях Божих і церковних. При тяжких гріхах пригадуємо їх число, а також обставини, час і місце.
Як відбувається. Роблю знак хреста й вітаю священника: «Слава Ісусу Христу!». Кажу, коли востаннє сповідався (сповідалася), і називаю гріхи. Священик дає науку, призначає покуту й подає розрішення. Після цього я дякую й виконую покуту.
Коротко про таїнство. Сповідатися треба принаймні раз на рік, а Церква заохочує робити це частіше. Перед кожним причастям сповідатися не обов'язково, хіба що ми допустилися тяжкого гріха. Навмисно затаєна тяжка провина робить сповідь неважною. Якщо ж ми забули її, сповідь важна, і гріх треба визнати наступного разу.


Хрещення
Хрещення — початок нового життя, «народження з висоти», з води та Духа (пор. Йо. 3, 3–5). У ньому Христос робить нас учасниками Своєї перемоги над гріхом і смертю. За документом, Хрещення є основою всього християнського життя і дверима до інших таїнств. Через нього ми звільняємося від гріха й відроджуємося як діти Божі.
Що потрібно. Зверніться до священника УГКЦ за місцем проживання або в найближчу парафію. Принаймні один із батьків має бути вірним УГКЦ і хотіти хрестити та виховувати дитину в лоні Католицької Церкви. Перед Хрещенням і Миропомазанням заздалегідь подумайте про:
час і місце;
особу священника;
мову, якою служитимуть таїнство.
Потім домовтеся зі священником про зустріч. Оберіть хресних і повідомте священникові їхні дані: ім'я, прізвище, дату народження, віровизнання й місце проживання.
Як підготуватися. Священник запросить на підготовчу зустріч. Вона допомагає батькам і хресним усвідомити відповідальність і зміст таїнства. Зазвичай це одна зустріч, онлайн або в парафіяльному офісі чи храмі. Хресні мають бути католиками, які пройшли Хрещення, Миропомазання й Євхаристію, і мають 16 повних років. Вони живуть згідно з наукою Церкви й знають напам'ять щоденні молитви та «Вірую». Принаймні один із хресних повинен бути греко- або римо-католиком. Інші особи записуються як свідки, але хоча б один хресний обов'язковий. Під час обряду хресні мають бути присутні фізично. Вибирати їх радять не легковажно, а за ознаками віри, надії та любові.
Що принести. Для протоколу Хрещення і Миропомазання достатньо копій документів. Їх можна переслати на електронну пошту або в месенджер священника. Усі документи треба подати щонайменше за три дні до Хрещення.
Від дитини:
свідоцтво про народження;
документ про прописку;
дозвіл відповідного пароха, якщо дитина постійно не проживає тут.
Від батьків:
паспорт;
свідоцтво про народження;
документ про прописку;
актуальне посвідчення про хрещення, видане парохом і не старше одного місяця. Якщо його неможливо отримати, треба написати, де і коли було уділено таїнство;
свідоцтва про цивільний шлюб і церковне вінчання.
Від хресних:
паспорт;
документ про прописку;
актуальне посвідчення про хрещення, не старше одного місяця, із зазначенням конфесії.
На сам обряд принесіть свічку та білу крижму (полотно чи рушник) або готове хрещальне облечення. За українським звичаєм їх приносять у двох екземплярах, по одному від кожного хресного. Це не обов'язково, бо вистачить одного екземпляра. Священник уділяє Хрещення і Миропомазання.
Коротко про таїнство. Як людина після народження починає дихати й їсти, так охрещений починає дихати Святим Духом і живитися Причастям. Хрещення приймають один раз у житті. Миропомазання за східним обрядом уділяє той самий священник, що хрестить, і воно становить єдність із Хрещенням та Євхаристією. Для покаяння й очищення від гріхів після Хрещення людина приступає до таїнства Покаяння.


Шлюб
У таїнстві Подружжя чоловік і жінка отримують благодать Святого Духа, щоб будувати Церкву. Церква благословляє їх на створення «домашньої церкви» — християнської сім'ї. Взірець — Христос, який «прийшов не для того, щоб Йому служили, але послужити» (Мт. 20, 28).
Що потрібно. Зверніться до священника УГКЦ за місцем проживання або в найближчу парафію не менш як за 3 місяці до вінчання.
Як підготуватися. У парафіях шлюб уділяють після належного приготування. Потрібно передбачити щонайменше 5 підготовчих зустрічей зі священником і фахівцями з різних ділянок.
Що принести. Документи:
свідоцтво про Хрещення і Миропомазання нареченого та нареченої;
копія українського паспорта (сторінки 1, 2 і 10);
свідоцтво про одруження з РАГСу.
На вінчання потрібні обручки, вишиваний рушник, дві свічки й хустина для нареченої.
Коротко про таїнство. Основа подружжя — Христова заповідь любові: «Як Я був полюбив вас, так любіть і ви один одного» (Йо. 13, 34). Спершу відбуваються заручини: священник накладає обручки, що символізують Господню силу, яка утверджує любов. Потім наречені кладуть руки на Євангеліє й складають обіт любові, вірності й чесності, що не залишать одне одного аж до смерті. Священник підтверджує: «Що Бог з'єднав, людина хай не розлучає» (пор. Мр. 10, 9).


Таїнство Священства
Христос прийшов від Отця з трьома великими властями: Божий люд провадити, навчати й освячувати (пор. Мт. 28). Ці власті Він передав окремим служителям. Першими були апостоли, потім через рукоположення — їхні наступники, єпископи, а далі — їхні наступники. Таке передання і є таїнством Священства.
Що це за влада. У владі освячувати вірних через сім таїнств найбільша — відпускати гріхи («Кому відпустите гріхи, відпустяться» — Ів. 20, 23) і приносити жертву, якою є Сам Христос.
Які є чини. Для допомоги єпископам Церква встановила в українському обряді чотири служіння: читець, півець, піддиякон і диякон. Вони є степенями до священства, а безпосередній степінь — дияконат. Читця й півця ставлять постриженням волосся й молитвою. Піддиякона — рукоположенням, перед Літургією. Диякона ставлять під час Літургії, а священника — по великому вході.
Як відбувається. Рукоположення звершується через молитву «Божественна благодать…». Священик одержує священичі ризи і служебник. Єпископ одержує знаки пастирської влади: саккос, омофор, панагію, митру й хрест. Хіротонія єпископа відбувається за участі трьох єпископів.
Коротко про таїнство. Священик стає окремим знаменням («характером») подібним до Христа-Священика і діє в особі Христа як співробітник єпископа. Єпископ — повнота Христового священства, наступник апостолів, найвища влада в Церкві в злуці з наступником св. Петра.
Про що варто пам'ятати. Славу й пошану, яку ми віддаємо священикам, ми через них віддаємо Самому Господу Ісусу Христу. Священик — не просто людина в особі мирянина, він Слуга Самого Бога.
Таїнство Євхаристії (Причастя)
Наша душа живе Божою благодаттю. Як видиму таїнственну підтримку для цього життя Христос залишив нам надприродну поживу — Своє тіло і кров під видами хліба й вина. Це Пресвята Євхаристія.
Хто її встановив. Христос установив це таїнство на Тайній вечері. Він сказав: «Це — Моє тіло, що за вас ламається. Ця чаша — новий завіт у Моїй крові, що за вас проливається». І додав: «Чиніть це на Мій спомин» (Лк. 22, 19–20).
Що обіцяє Христос. Тим, хто так чинитиме, Ісус обіцяв: «Хто їсть Моє тіло і п'є Мою кров, має життя вічне, і Я воскрешу його в останній день» (Ів. 6, 54).
Де приймаємо. Цю Божественну поживу ми одержуємо на Службі Божій або святій Літургії у Церкві, у святому Причасті. Окремі молитви допомагають підготуватися до Причастя:
молитви перед причастям: Івана Золотоустого, ще одна молитва, Івана Дамаскина, до Пресвятої Богородиці;
молитви по святому причасті: Василія Великого, Івана Золотоустого, Івана Дамаскина, Симеона Метафраста та інші, зокрема до Богородиці.
Коротко про таїнство. Пресвята Євхаристія — осередок нашого духовного життя і життя Церкви. Це знак нашої злуки з Богом.


Джерело: ugcc.ua
