Владика Михаїл Колтун відвідав українську громаду
КНЯЗІВСТВО ЛІХТЕНШТЕЙН
9/6/2026
«Де є молитва - там живе надія»
Українська громада Ліхтенштейну відзначила храмове свято у присутності Владики Михаїла Колтуна
У самому серці Європи, у Князівстві Ліхтенштейн, українська громада зібралася навколо престолу Божого, щоб разом відзначити храмове свято - Різдво Пресвятої Богородиці. Цей день став особливою духовною подією, сповненою молитви, вдячності та радості зустрічі.
Там, де українці опинилися далеко від рідного дому, Церква стала тим місцем, де продовжує битися серце України. У спільній молитві звучить рідна мова, оживають традиції, зміцнюється віра, а розділені відстанями люди знову відчувають себе однією великою родиною.
З нагоди храмового празника українську громаду відвідав Владика Михаїл Колтун. У храмі святого Йосифа Обручника у Вадуці він очолив Архієрейську Божественну Літургію, уділив присутнім архієрейське благословення та звернувся до вірних зі словом духовної підтримки.
«Коли людина тримається Бога, вона не залишається самотньою навіть тоді, коли далеко від рідної землі. Віра допомагає нам вистояти, молитва єднає, а любов до Бога і України дає сили йти вперед», - наголосив Владика Михаїл.
У своєму духовному слові Архієрей звернув увагу на глибоке значення свята Різдва Пресвятої Богородиці. Народження Діви Марії стало початком особливої дороги, якою людство наблизилося до здійснення Божого задуму спасіння.
Історія Пресвятої Богородиці нагадує нам, що великі Божі справи часто починаються у тиші, простоті та непомітності. Там, де людський погляд може не побачити нічого надзвичайного, Бог уже готує шлях до великої надії.
Владика Михаїл закликав вірних наслідувати Пресвяту Богородицю - Її довіру до Бога, смирення, відкритість на Божу волю та готовність служити.
Сьогодні ці слова особливо близькі українцям, які через війну були змушені залишити свої домівки та розпочати нове життя далеко від Батьківщини. Для багатьох із них Ліхтенштейн став не просто місцем тимчасового прихистку, а простором, де потрібно було заново віднайти відчуття дому, безпеки та людської близькості. Саме тому особливого значення набуває служіння української Церкви за кордоном.
Душпастир, який став опорою для громади
Владика Михаїл висловив особливу вдячність отцю-д-ру Василію Демчуку, настоятелю та душпастирю української громади в Ліхтенштейні.
Від 2022 року отець Василій невтомно служить українцям, які опинилися далеко від рідної землі. Його душпастирське служіння не обмежується стінами храму. Воно там, де людині потрібні молитва і добре слово, підтримка і порада, увага та співчуття.
Для багатьох українців отець Василій став людиною, до якої можна прийти не лише з духовною потребою, але й зі своїм болем, тривогою чи самотністю. У час випробувань його служіння допомагає людям не втрачати найважливішого - віри, надії та відчуття, що вони не самі.
Відзначаючи ревність священника, Владика Михаїл подякував йому за відданість Церкві, жертовність і невтомну працю задля духовного добра української громади.
Знаки підтримки від Ліхтенштейну
У храмовому святкуванні взяли участь і представники місцевого духовенства.
Канцлер Вадуцької Архиєпархії Римо-Католицької Церкви у Ліхтенштейні Rev. V. Rolland Casutt передав Владиці Михаїлу вітання від Апостольського адміністратора Ліхтенштейну владики Бено Ельбса (S.E. Dr. Beno Elbs).
Особливим знаком уваги та підтримки стало також привітання від Князівської родини Ліхтенштейну. З нагоди храмового свята Князівська родина передала отцю-д-ру Василію Демчуку та українській громаді теплі побажання та слова підтримки.
Зі свого боку Владика Михаїл висловив вдячність спадкоємному принцу Ліхтенштейну Алоїзу за прихильність, увагу та підтримку українців, які знайшли прихисток у Князівстві.
Після завершення Божественної Літургії було зачитано лист-подяку Владики Михаїла для спадкоємного принца.
Ці знаки солідарності мають особливе значення для українців, адже в час війни підтримка, виявлена не лише словами, але й конкретною людською присутністю, стає промінням надії.
Одна родина - попри кордони
На запрошення отця Василія розділити радість храмового празника до Ліхтенштейну прибули численні гості із сусідніх міст і країн, а також представники українських громад.
Серед гостей була й українська громада з Відня у супроводі свого душпастиря - отця-д-ра Тараса Шагали.
Храмове свято стало нагодою ще раз відчути силу української єдності. Бо сьогодні українці можуть бути розділені кордонами, містами й країнами, але їх об’єднують одна віра, одна молитва, одна пам’ять і одна любов до України.
У храмі святого Йосифа Обручника цього дня особливо відчувалося: українська Церква живе там, де є люди, які моляться, підтримують одне одного і не дозволяють своєму корінню засохнути далеко від рідної землі.
«Де двоє або троє зібрані в Моє ім’я, там Я серед них» (Мт. 18, 20).
Ці слова Христа особливо промовисто звучать сьогодні для українців, розсіяних війною по світу. Там, де збирається громада, там присутня Україна. Там, де лунає українська молитва, там продовжується життя нашого народу.
Молитва за Україну
Різдво Пресвятої Богородиці стало для української громади в Ліхтенштейні не лише храмовим святом. Воно стало днем духовного єднання, вдячності та надії.
